Хліб

Збирати по крихтах глевкі скиби днів і ночей,

вологе борошно світанків, сухі коржі вечорів,

перебирати чотки й просити у Бога

хліба насущного.

Гнів росте, як на дріжджах,

кохання крихке й несвіже,

розуму бракне їжі.

Дні крутяться чортовими колесами

старого трьохколісного велосипеда –

одні за одними, одні і ті ж.

Хлопчику, аби там що –

ти мусиш довезти до дідуся цей хліб

цілим і неушкодженим.

І головне: поквапся, а то зачерствіє.

17.05.14